Місцеві жителі вважали ганебним працювати в шахті

– Інтелігенція Кривого Рогу – інженери заводів і шахт. Прошарки української інтелігенції теж, певно, є, але – одиниці. І це нормально. Бо місто – робітниче. А про робітників влучно казав Іван Франко: це малоосвічені, ледачі та нахабні люди, – говорить письменник і видавець 65-річний Григорій Гусейнов. Понад 30 років живе в Кривому Розі.

Розмовляємо про українськість у місті.

Кар’єр з видобутку руди у Кривому Розі належить Південному гірничо-збагачувальному комбінату. Він щороку постачає дев’ять мільйонів тонн руди

– Після смерті Сталіна почали звільняти з тюрем. У Кривому Розі осіли багато воїнів УПА, яким не дозволили повернутися в Галичину. Коли Україна здобула незалежність, тут з’являлися українські товариства. Але не мали відгуку серед населення, тому поступово стихали. За 25 років незалежності в Кривому Розі майже нема українськості. Бо її не підтримувала влада. Не робила навіть найпростішого – не звертала уваги на українські колективи. Місцеві ансамблі – радянського зразка з відповідним репертуаром. Зрештою, на весь Кривий Ріг – один краєзнавчий музей.

Сплеск українського тут був на початку 1970-х. Але радянська влада швиденько зачистила місто від таких людей.

Кривий Ріг – російськомовний. До 1890 року тут жили українські селяни. Потім почали масово створювати рудники. Місцеві жителі вважали ганебним працювати в шахті. Тому власники копалин завозили росіян зі Смоленської, Курської областей. Вони отримували зарплату щоп’ятниці й за вихідні її прогулювали. Започаткували традицію битися. 300–400 чоловік одного рудника брали палиці й ішли бити робітників іншої копальні – за кілька кілометрів. Такі випадки й зараз трапляються.

Ще одна хвиля заселення росіян прокотилася після Другої світової війни. Тоді в Кривому Розі будували гірничо-збагачувальні комбінати. Було таке, що росіяни й українці жили на протилежних берегах річки й коли крига скресала – влаштовували мордобій. Зараз такої ненависті немає. Завезені росіяни асимілювалися. Тільки коли говориш з 80-річною бабусею, то вона може видати щось фольклорно-російське. Решта – російськомовні українці.

НОВИНИ РАЙОНІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

новини Апостолівського району

новини Васильківського району

новини Верхньодніпровського району

новини Вільногірська

новини Дніпра

новини Жовтих Вод

новини Км’янського

новини Криворізького району

новини Криничанського району

новини Магдалинівського району

новини Марганця

новини Межівського району

новини Нікопольського району

новини Новомосковського району

новини Павлоградського району

новини Першотравенська

новини Петриківського району

новини Петропавлівського району

новини Покрова

новини Покровського району

новини П’ятихатського району

новини Синельниківського району

новини Солонянського району

новини Софіївського району

новини Тернівки

новини Томаківського району

новини Царичанського району

новини Широкинського району

новини Юр’ївського району